Життя торжествує в новім поколінні
Та болі минулі - до віку нетлінні
З граніту волає грізно й люто:
"Ніхто не забутий- ніщо не забуто!"
Волонтерська справа четвертокласників
Швидко збігають роки, мов весняні струмки, квітнуть дерева, достигають жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу- його битва, його перемога над фашистами.
Хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя за щастя інших?У них до цих пір продовжують кровоточити рани. Кровоточать у ветеранів, які втратили своїх друзів, однополчан, рідних і близьких, кровоточать у рано посивілих дітей війни, які не бачили своїх батьків і пережили пекло окупації. В знак поваги і подяки,щорічно в переддень свята школярі разом із наставниками відвідують ветеранів, щоб передати пам'ять про ті буремні роки, як святиню, наступним поколінням.Учні 4 класу Новомиколаївської ЗШ І-ІІІ ст. відвідали 79 річну Кравчук Любов Сергіївну та 79 річну Скидан Валентину Данилівну. Біль і горе тих років, які звучали в їх розповідях змусили задуматись кожного над подвигом цих звичайних односельчан. І кожен школяр усвідомив, що ми в боргу перед ними за те, що маємо можливість жити, мріяти, рости у мирі і злагоді, в любові і теплі.
Вам, ветераны, благодарны мы
Обязаны и жизнью, и свободой;
Спасибо за такой исход войны!
Ответим Вам вниманьем и заботой!
Поспішайте відвідати ветеранів !
